милувати — дієслово недоконаного виду прощати милувати дієслово недоконаного виду голубити … Орфографічний словник української мови
милувати — лую, луєш, Сб. Любити, кохати. Буд здраве, миленьке, Дівчатко шварненьке, Што м тя так милувал барз. (нар. .) … Словник лемківскої говірки
помилувати — I помилув ати у/ю, у/єш, док., перех. 1) Док. до милувати 1). 2) Милувати якийсь час. II пом илувати ую, уєш, док., перех. 1) Простити кому небудь провину, виявити поблажливість до когось. || Виявити жалість, милосердя до кого небудь. •• Бог… … Український тлумачний словник
замилувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Почати милувати. 2) Осипати ласками кого небудь, втомити, замучити пестощами, запестувати … Український тлумачний словник
красувати — у/ю, у/єш, недок., у чому, чим і без додатка, рідко. Те саме, що красуватися 1), 2), 4). •• Красува/ти о/чі (зір) вабити, милувати зір … Український тлумачний словник
милування — I милув ання я, с. 1) нар. поет., розм. Дія за знач. милуватися 1). 2) Дія за знач. милуватися 2). II м илування я, с. Дія за знач. милувати … Український тлумачний словник
потішати — а/ю, а/єш, недок., поті/шити, шу, шиш, док., перех. 1) Розважати, веселити кого небудь своєю поведінкою, діями, виглядом і т. ін. 2) Приносити задоволення, радість кому небудь; тішити. || Милувати зір, слух і т. ін. 3) Заспокоювати кого небудь,… … Український тлумачний словник
щадити — джу/, ди/ш, недок., перех. і без додатка. 1) Не занапащати кого небудь, не завдавати шкоди комусь; милувати. || перев. із запереч. част. не, перен. Виявляти непримиренність до яких небудь хиб, учинків, вад кого небудь. 2) Ставитися дбайливо до… … Український тлумачний словник
голубити — (виявляти ніжність), приголублювати, пестити, пестувати, пригортати, лащити, милувати, ніжити … Словник синонімів української мови
жаліти — I (відчувати жалість, співчуття до когось), шкодувати, жалкувати, милувати Пор. пожаліти 1) II ▶ див. берегти 2), берегти 3), шкодувати I, щадити 1) … Словник синонімів української мови
